|
Назва піцерії - «Bella, ciao», до якої ми вирішили завітати для нашого чергового огляду, походить від назви пісні італійських антифашистських партизанів. В інтер’єрі, натомість, активно домінує Че Гевара. Саме йому відведене завдання розкрити тему партизанської війни. Спражньою окрасою піцерії натомість є піч, в якій на очах відвідувачів і готується піца. У єдиній залі «Bella, ciao» столи стоять один біля одного в три ряди. Проте коли сідаєш за столик і розслабляєшся, то в принципі перестаєш звертати увагу на інших. Обслуговування тут досить приємне. Офіціантка поставилася до нас, як до давніх друзів, яких давно не бачила, і дуже втішилася, що ми прийшли. Одразу принесла меню, запропонувала аперитив і була готова вичерпно відповісти на наші запитання. Оскільки цього разу нас було троє, то однією піцою - не обійтися. Відтак замовляємо дві, де всього мало бути по чотири – чотири сири і чотири сезони. Щоб очікування на піцу не здавалось занадто довгим, замовляємо закуску – запечені канапки з моцарелою і анчоусами (10 грн.). Принесені крастіні захоплення не викликали: ані на вигляд, ані на смак. Тим часом перша замовлена нами піца («4 сири») виявилась апетитною на вигляд дуже засмакувала. Натомість другу – з прошутто та помідорами, вже вдалося розпробувати «як має бути». Із сумом мусимо визнати – придертися нема до чого. Та й ціна відповідна: піци тут коштують приблизно 65 гривень.
Загалом в «Bella, ciao» досить приємно. Поза тим хотілося би також мати на столах кнопки для виклику офіціантів та карту італійських напоїв. Наступний наш візит сюди – італійська паста та тірамісу. А наразі, grazie e ciao, Bella!
translate109: 2011-01-20 16:53:42 All reviews |
||||||||||
|
||||||||||
|
||||||||||
|
||||||||||
|
