Експозицію музею «Старе село» в Колочаві поповнили кочія Егана і автобус Карпатської України

Кожного року до Дня незалежності України перший на Закарпатті сільський музей архітектури та побуту «Старе село» у Колочаві, що на Міжгірщині, незмінно поповнюється новими експонатами.

24 серпня, у 20-ту річницю Незалежності, у скансені  постали автобус-музей, що розповідає про Карпатську Україну, та бричка угорського емісара Едмунда Егана..

Як розповів музейний батько, народний депутат України Станіслав Аржевітін,  16 березня 1939 року під час окупації краю угорськими військами в м. Хуст розпочалася евакуація державних установ Карпатської України через Румунію до Праги. Цього ж дня до Колочави прибуло 5 автобусів з відступаючими січовиками, що рухалися у бік румунського кордону. Гірське село стало їх останньою зупинкою. Оскільки  далі дороги вже не було, прибулі залишили транспорт і пішли пішки.

В автобусі представлено 9 експозиції, які розповідають про трагічні сторінки української держави 1939 р. – Карпатської України. Тут можна довідатися про  її законодавчий орган Карпатський Сойм, легендарного Президента Августина Волошина, колочавських січовиків, місце бойових дій Красне поле, ознайомитися з життям літописця Карпатської України,  закарпатського поета  Василя Гренджі-Донського. Окремо подано і про сучасні  відлуння тогочасних подій. 

Бричка (кучія) угорського емісара Едмунда Егана  невипадково з'явилася у музеї. Відомий  фахівець з економіки сільського господарства Угорщини ірландського походження  займався з'ясуванням  причини тяжкого економічного становища верховинців. Саме для  вирішення проблем гірських районів нашого краю  15 лютого 1897 року уряд Угорщини створив експозитуру в Мукачеві на чолі з Едмундом Еганом.

За 2 роки він обійшов більшість сіл краю, усі полонини, зустрічався із селянами, священниками, учителями, чиновниками.  У підсумку він підготував для уряду доповідь  "Економічне становище руських селян в Угорщині", де дав об'єктивний опис злиденного становища селян та  конкретні пропозиції щодо вирішення їхніх проблем. Його діяльність викликала невдоволення лихварів і корчмарів, і у 1901 р. Еган був смертельно поранений пострілом з пістолета. Але його добрі справи живуть у пам'яті верховинців.

http://zakarpattya.net.ua

05-09-2011, 08:53