Учасники мали чудову нагоду насолодитися якісною українською музикою, різноманіттям народних забав, атракцій та майстер-класів. На щастя, погода була сприятливою для різнопланових подій і розваг. Око милували різноманітні орнаменти українських вишиванок. Квіти, сонце, море радості та піднесеного настрою дарували чудесна підкамінська природа й атмосфера фестивалю. Традиційний ярмарок збирав натовпи охочих.

Цьогоріч фестивалі “Славське-Рок” і “Підкамінь” збіглися в часі. Але це не позначилося на кількості їхніх учасників. У Підкамені зібралися гості зі Львова, Луцька, Тернополя, Рівного та інших міст. Крім проживання у наметах (яких налічувалось близько  тисячі), гості могли за доступними цінами орендувати садиби у місцевих жителів.

Безліч цікавих дійств переповнювали фестивальне поле і давали змогу кожному розважитися й активно відпочити: футбольні та волейбольні матчі, пейнтбол, козацькі забави, стрілецький тир, атракціони, надувна водна гірка, дартс з виграшами у вигляді веселих іграшок, надувний скеледром, водна переправа, катання на катамаранах, дитяча кімната. Заздалегідь було підготовлене поле для болотяного футболу. Майстер-класи, ярмарок, традиційна презентація сільських рад Бродівського району, театралізовані дійства за участю народних колективів, караоке – і це ще далеко не весь перелік фестивальних дійств. Масові танці біля сцени не вщухали до пізньої ночі.

Одним із найпривабливіших місць став табір історичної реконструкції. Були представлені два львівські клуби: “Орден Палладін”, що відтворював німецьких лицарів кінця ХIV – початку ХV ст., і “Пантера”, що реконструював лицарську Бургундію того ж періоду, розповів “Пошті” герольд клубу “Орден Паладдін” Люсьєн (Юрій Барнович). Перед учасниками фестивалю розгорнулась яскрава сторінка історії: лицарські бої, колоритний одяг, звичаї, побут того часу. Сучасні лицарі проводили різноманітні конкурси, зокрема зі стрільби з лука. Та найцікавішим став турнір, у якому взяло участь семеро бійців.

“Підкамінь” завжди славився своїм високим духовним вихованням. Уже традиційно концерт щодня завершувався молитвою. А цьогоріч у неділю відбулась літургія у монастирі та на фестивальному полі за участю двох конфесій – греко-католиків та православних Автокефальної церкви.

Організатори дотримали своїх обіцянок. Територія, на якій відбувався фестиваль, була абсолютно позбавлена міцних алкогольних напоїв. На час дійства навіть більшість сільських підприємців відмовилася від продажу алкоголю. Але були й такі, що не прислухались до антиалкогольних закликів.

Ну і, звичайно, неперевершена концертна програма. У п’ятницю учасники фестивалю мали змогу насолоджуватися музикою таких гуртів: “Верлібена” (Сімферополь), “АтмАсфера” (Київ), “ТаРУТА” (Київ), “Дримба Да Дзиґа” (Київ), “Тінь Сонця” (Київ). Субота стала найгарячішим днем. “Називний відмінок” (Тернопіль), “Ренесанс” (Ірпінь), “Бандур Бенд” (Харків), “КораЛЛі” (Івано-Франківськ), “Русичі” (Білгород-Дністровський) і, нарешті, “Гайдамаки” (Київ) просто несамовито завели публіку. Програма неділі була більше зорієнтована на місцевих жителів: Остап Стахів, Теодор Кукурудза, Тарас Курчик. Але була передбачена і вечірня програма для молоді. “Оратанія”, “Вільний погляд”, “Шосте чуття”, “Тарасова ніч” завершили вечірню програму фестивалю “Підкамінь-2011”.

Звичайно ж, не обійшлося й без оказій. Як повідомив арт-директор фестивалю Павло Войцеховський, місцевий гурт “Другий поверх” не зміг виступати через травму одного з учасників. Але, на щастя, знайшлася заміна – погодився виступити гурт “Вільний погляд”.

Як відомо, головною метою фестивалю є збір громадських коштів на відновлення місцевого монастиря. За словами співголови оргкомітету фестивалю Олександра Ганущина, за рішенням Львівської обласної ради цього року виділено 700 тис. грн на відновлення вежі. Стара зараз демонтована, але до кінця року на її місці постане нова, яка точно відтворюватиме давню. До речі, це один із небагатьох об’єктів такого рівня складності в Україні, адже роботи доведеться виконувати на об’єкті висотою понад 50 метрів.

Як повідомив голова Бродівської районної адміністрації Василь Стронський, за допомогою фестивалю також вдалося впорядкувати дорогу до монастиря. “Фестиваль сприяє не тільки прогресу в розвитку етнокультури, він ще й дає змогу впорядкувати навколишню територію, – зазначив Василь Стронський. – Усі технічні споруди (сцена, місця громадських вбиралень) встановлені за рахунок меценатських коштів керівників району. Будемо залучати керівників і сусідніх районів. Зокрема, цього року допоміг Золочівський район і частково Буський”.

Фестиваль став традицією не тільки для місцевих мешканців, для яких це ще й “маленький празник”, коли з’їжджається вся родина, а й для багатьох тисяч жителів Західної України, які уже вп’яте відвідали сповитий легендами Підкамінь.

http://news.lvivport.com

03-08-2011, 08:39