|
Берегове – єдине місто в Україні, де переважає угорське населення – понад 48 відсотків, українців же на десять процентів менше. А ще тут компактно проживають цигани, румуни, росіяни – всього понад два десятки національностей. Тож і не дивно, що на вулицях цього прикордонного міста звучать різні мови. У кав'ярні до вас спочатку звернуться угорською, але, побачивши зацікавлений вираз вашого обличчя, перейдуть на російську або ж українську. Кілька разів, запитуючи про щось у перехожих на вулиці, чула у відповідь "Нем тудом", що в перекладі з угорської означає "Не розумію". Угорською мовою обслуговують у банках, у касах авто- та залізничного вокзалів, у всіх державних установах, мовою нацменшини тут видається періодика, написи на вулицях теж ... хотіла сказати дублюються угорською, але правильніше сказати – переважно угорські й частково дублюються українською мовою. На урядових будівлях – два прапори: український і угорський. І Берегове, як і переважна більшість Закарпаття, живе за своїм, місцевим, а не за київським часом.
Бути у Берегові і не відвідати винних погребів – це те ж саме, що бути в Римі і не бачити Папи Римського. Берегівщина – край виноградарства і виноробства, бо саме тут найбільше сонячних днів у році. Це – єдине місто в Україні, яке має свій лицарський орден святого Венцела, що займається популяризацією вина як Божого дару. Тут щороку провадяться фестивалі білого вина, а від 1909 року запрацював Музей виноградарства і виноробства – у цьому ж палаці Бетлена, а точніше – у його підвалах, яким уже понад сімсот років. Його ініціатор – цей же невгамовний Іван Шепа, вроджений музейник, заслужений працівник культури України. Він привів до ладу занедбані підвали, куди майже сімдесят років ніхто не заходив, і розмістив на 160 квадратних метрах цікаву експозицію. Тут можна побачити всі зразки винограду – 260 видів, які ростуть на закарпатських пагорбах. До музею навіть приходять місцеві господарі і просять встановити сорт винограду, який росте на їхній ділянці. Це особливо потрібно приїжджим людям, які за останні роки купили собі тут будинки із присадибними ділянками з виноградом. "Таких зараз багато у нашому місті, – каже гід. – А до 1991 року Берегово було закрите, не можна було нічого ні купувати, ні продавати. Навіть не приїдеш без спеціальної перепустки".
А справжньою "родзинкою" Берегова, його туристичною Меккою вважається термальний басейн під відкритим небом. Вода до нього надходить із підземних гейзерів із 1600-метрової глибини. Коли надворі мінусова температура і падає сніг, вода тут все одно булькоче зі сталою температурою – 59 градусів, а в середньому у водоймі – 31-32 %. Справжня зустріч зими і літа! Для тіла – це істинний контрастний душ. Взимку тут – справжній туристичний бум. І рай одночасно! Це треба спробувати: купатися у відкритому басейні, коли на голову падають лапаті сніжинки і все навкруги вкрите білою ковдрою.
Берегівські підземні джерела, з яких надходить вода, – надзвичайно рідкісні у світі: подібні є лише на Камчатці, у Новій Зеландії та в сусідній із Береговом Угорщині. Їх хімічний склад і висока мінералізація створюють над відкритим басейном своєрідний парниковий ефект і вбивають усі мікроби. Не дивно, що сюди на лікування, реабілітацію і просто на відпочинок приїжджають з різних куточків України та з-за кордону. За кілька днів відпочинку ми чули тут багато цікавих історій, як люди позбувалися різних недуг, навіть залишали милиці, як відновлювали свої сили після важких переломів тощо. Звичайно, для цього слід приїхати хоча б на десять днів як мінімум.
А ще в Берегові, яка здавна йменують містом двох культур – угорської та української, дуже смачна кава. Як у центрі, так і довкола нього, – багато затишних кав'ярень. Щоби відчути дух цього угорськомовного міста, мало про нього прочитати, сюди треба приїхати. Неодмінно! Надія Пастернак, джерело: газета «Берегово» translate109: 2012-03-31 13:12:46 Всі огляди |
||
|
||
|
||
|
||
|
