Рафтинг останніми роками набуває більшої популярності. Середину квітня для сплаву ми обрали не випадково – саме тоді у горах розпочинає топитися сніг. Звісно, ідеальний варіант – початок травня, але саме тоді починають масово з’їжджатися туристи. Тому шансів повністю насолодитися рафтингом, не зустрічаючи по дорозі з десяток катамаранів, у нас більше. Випробовувати свою витривалість будемо на Чорному Черемоші. Моральною самопідготовкою не займалася – екстремалка ще та... У день «пік» складаю в сумку кросівки, змінний одяг, фотоапарат… Щодо останнього вагаюся. Веслувати і фотографувати одночасно, звичайно, завдання не з легких. Однак чого не зробиш задля хороших спогадів?

О 10-ій ранку нас, відчайдухів, у центрі Коломиї вже чекав автобус. Хвилювання намагаємося побороти жартами. Непомітно промайнули півтори години у дорозі. Час від часу заздрісно споглядали у вікна на рафтингістів, які вже випробовували на собі гірську стихію. І ось ми на місці призначення. Нас зустрічають два інструктори, які супроводжуватимуть нас під час сплаву. Ділимося на дві групи. Тепер – вибір транспорту. Нам пропонують сплавлятися на рафті, катамарані чи каяках. Оцінивши переваги і недоліки кожного, наша група обирає рафт. Інструктори запевняють, що по дорозі можна помінятися засобами сплаву, щоби сповна відчути рафтинг.

Тепер – колективне одягання захисних жилетів. Мені міцно затягують по боках ремені, защіпають шолом… Інструктор другої групи «наших» дає їм останні настанови, натомість нам ніякого інструктажу не проводили..

–  А ви нам не розказуватимете, як сплавлятися? Чи ми приречені? – жартую з нашим інструктором.

–  Насправді такі лекції нічого не дають – в результаті кожен і так робитиме по-своєму. Ви й самі в цьому переконаєтесь, – усміхається.

Деякі поради ми таки отримали. Тепер дружньо займаємо свої місця на рафті. Ноги фіксуємо за допомогою спеціальних ременів. Керуватимуть основним процесом представники сильної статі, які розмістилися попереду та ззаду.

На старт!

…Ось і перша порція холодної води. Я завзято орудую веслом. Наш рафт легко ковзає по воді. Та ні, скоріше хитає в різні боки… Ось, почалося! Інструктор, який розмістився на задньому сидінні справа, знову роздає команди. Однак тепер вони як ніколи актуальні. До слова, якраз позаду сидять найдосвідченіші плавці, тому Русланові, який сидів позаду мене, довелось виконувати важливу роль: табанити. Саме так називають процес, коли стерновий гребе назад, якщо рафт викривлюється. Хоча інколи доводилось табанити гуртом…

…Попереду – загрозливих розмірів камінь. Щоб не наткнутися на нього, докладаємо всіх зусиль. Однак через брак досвіду перешкоди оминути не вдалося, і наш рафт таки зачепився. Після декількох невдалих спроб виправити ситуацію інструктор устав, зайшов у холодну гірську воду і визволив нас. Ми продовжуємо свій сплав.

Я по пояс уже вся мокра, однак холоду не відчуваю. Позаду нас наздоганяє частина нашої команди, яка сплавляється на катамарані. Хоча ні – опісля того, як ми вели війну з брилою, вони уже попереду. Процес символічної перемоги відзначили оббризкуванням водою…

–  Ну ми вам ще покажемо, – витираю обличчя.

Прокидається азарт. Змовницьки переморгуємось один з одним і починаємо гребти з подвійною чи й потрійною силою. І таки наздогнали, але порцію холодної води отримав кожен. Задоволено посміхаємось….

Час від часу човен таки зачіпався за різні перешкоди, однак тепер ми діяли уже злагодженіше та набралися трішки досвіду. До берега причалили мокрі, але щасливі. Особисто мені хотілося ще… І це попри те, що сплав тривав понад годину.

Ціна питання

Рафтинг – задоволення недороге і приємне. Якщо рафтингом займаєшся постійно, варто придбати гідрокостюм, який захистив би від промокання. Однак, як на мене, набагато більше емоцій, коли ти справді відчуваєш все на собі. Наша команда сплавлялась без водонепроникних костюмів, проте ніхто не захворів. Звичайно, слід враховувати сезонність рафтингу. Коли починають масово танути сніги, рівень води збільшується. Як нам пояснили інструктори, час нашого сплаву припав на відносно тихий період, води було аж небагато. Зате тепер я вмію табанити!

Оксана романенчук, Коломийські ВІСТИ

05-05-2011, 10:22