|
новости |
Сім архітектурних чудес Закарпаття |
|
Подорожуючи в Закарпатті ви можете себе відчути ніби у машині часу: то Ви знаходитесь серед середньовічної чи еклектичної архітектури часів Австро-Угорської імперії, і ніби раптово опиняєтесь у ХХ столітті серед прагматичного чехословацького конструктивізму, а потім бачите перед собою будови радянського модернізму.
Перші відомості про кам'яний замок належать до ХІ ст., коли король Угорщини Ласло І Святий дав вказівку укріпити фортецю кам'яними стінами від набігів кочівників. У 1321 р. король Карл Роберт запросив майстрів із Італії для розбудови фортеці. У 1396 р. право на володіння замком отримав родич короля Жигмунда І подільський князь Федір Корятович. Пізніше за наказом Ласло ІІ фортеця перейшла до угорської корони. Під час Визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. фортеця була взята військами Ференца ІІ Ракоці і стала на час повстання його резиденцією.
Найстаріша з усіх фортець Закарпаття. В ХІ—ХІІ стст. тут будується кам'яна фортеця. У 1322 р. замок був переданий італійському графу Філіпові Другету. Рід Другетів володів замком 1322—1691рр. У 1691 р. новим власником замку став Міклош Берчені, який значно розбудовує його . Під час Визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр. замок був взятий повстанцями. Після 1711 р. замок був перетворений у церковну гімназію.
Його почав будувати ужгород-ський господар — граф Іван X Другет. У 1644 році будівництво було майже закінчене, але цьому перешкодила війна між Тран--сільванією та Австрією. Під час війни нові будівлі були пошкоджені, і тільки в 1646 році будівництво собору завершилося, піс-ля чого сюди була переведена єзуїтська колегія з міста Гуменного (Словаччина) — родинного маєтку графів Другетів. Собор спочатку слугу-вав як церква для єзуїтського монастиря, який був у будинку резиденції єпископа. Сам собор являє собою цегляну будову, головний фасад якої увінчаний трикутним фронтоном, до нього примикають восьмигранні триярусні вежі з курантами. Важливе місце у загальному вигляді собору посідає чотириколонний портик коринфського ордера. Центральний неф перекритий напівциркульними склепіннями. Інтер'єр собору оформлений у стилі рококо. Кафедральний собор зазнав значних руйнувань під час Визвольної війни угорського народу в 1703—1711 роках, але вже в 1718 році в ньому велася Служба Божа. У 1773 році Папа Климентій XVI скасував орден єзуїтів. Кафедральний собор залишився без господаря. У 1775 ро-ці австрійська ім-пе-ратриця Марія-Терезія видає грамоту, за якою будова єзуїтського монастиря і церква при ньому передавалися Мукачів-ській греко-католицькій єпархії, яку в той час очолював єпископ А. Бачинський. У 1878 році собор був перебудований за проектом Луки Фабрі, де поєдналися риси класицизму і необарочні тенденції. У такому стилі пам'ятка збереглася і до сьогодні.
Доба розвитку виноградарства в історії села, пов'язана з родом Добо. Вони зміцнюють місцевий замок і розвивають виноробство в Середньому. Син Іштвана Добо з компаньйонами силами полонених турків розширює і поглиблюю винні підвали, загальна протяжність яких сягає чотири кілометри. Підвали сьогодні використовує місцевий винзавод "Леанка".
У ХІІІ ст. на місці сучасного селища Середнє був збудований замок найбільш потужного в Західній Європі католицького ордену тамплієрів (храмовників). Після розпаду ордену у 1312 р. замок перейшов до рук монахів ордену Святого Павла.
Вперше згадується на початку ХІV ст. як база місцевої феодальної фронди проти королівської влади Карла Роберта Анжу. У XIV ст. замок переходить до володінь роду графів Другетів, які будують на місці дерев'яного замку кам'яний. У 1644 р. під час релігійних воєн трансіль-ванський князь Дьордь ІІ Ракоці з-ру-й-н-ував замок.
В одному з найдавніших мікрорайонах Ужгорода "Горяни" розташована одна з найстаріших будов в Закарпатті, що має понад тисячу років. Це — Горянська ротонда Св. Анни, з готичною прибудовою церкви Св. Миколая. В архітектурі ротонди у Горянах проявляється пізньоантична (візантійська) будівельна традиція. Горянська ротонда в плані шестикутна, однак цей шестикутник настільки згладжений, що майже всі дослідники зображали план фундамента згладженим, тобто круглим. Стіни також покриті розписами, що зараховуються до ХІV ст., очевидно, що попередні фрески були пошкоджені. У ХV ст. до ротонди прибудовано прямокутний неф церкви Св. Миколая.
17-11-2011, 09:13 |
Архив новостей |